
У сучасній доказовій онкології раннє виявлення злоякісних новоутворень є ключовим чинником успішного лікування. Онкомаркери — це специфічні біомолекули, що з’являються в біологічних рідинах при розвитку пухлинного процесу або у відповідь на нього.
Їхнє визначення допомагає лікарю запідозрити або підтвердити наявність пухлини на доклінічних стадіях, коли симптоми ще відсутні, а розмір утворення мінімальний.
Проте точність таких аналізів залежить від низки факторів: специфічності маркеру, рівня його чутливості на ранніх етапах пухлинного росту, впливу супутніх хвороб, технічних особливостей лабораторії та правильної інтерпретації результатів.
Немає універсального онкомаркера, який із 100% точністю виявляє рак у будь-якого пацієнта. Тому в клінічній практиці застосовують як окремі, так і комбіновані маркери, що підвищують діагностичну інформативність. Для кожного типу пухлини існують свої найбільш показові аналізи.
Найбільш точні онкомаркери та їх рання діагностична цінність

ПСА (простат-специфічний антиген)
ПСА — золотий стандарт скринінгу раку передміхурової залози. Він дозволяє виявляти патологію на безсимптомних стадіях, особливо у чоловіків старше 50 років і тих, хто має обтяжений сімейний анамнез. Оцінюється як загальний, так і вільний ПСА, що дозволяє відрізняти доброякісні процеси (наприклад, аденому) від злоякісних.
CA-125 у поєднанні з HE4 (індекс ROMA)
CA-125 традиційно використовували для діагностики раку яєчників, але його чутливість на ранніх стадіях обмежена через підвищення при ендометріозі, запаленні та інших станах. Поєднання з маркером HE4, з подальшим розрахунком індексу ROMA, значно підвищує точність і дозволяє виявити епітеліальний рак яєчників навіть у доклінічній фазі.
CEA (карциноембріональний антиген)
Є важливим індикатором для пухлин шлунково-кишкового тракту, особливо раку товстої і прямої кишки. У групах ризику (люди з сімейними випадками колоректального раку, хронічними запальними захворюваннями кишківника) регулярне вимірювання CEA дозволяє виявляти пухлини на ранній стадії.
CA 19-9 та CA 72-4
CA 19-9 — провідний маркер для пухлин підшлункової залози, жовчних протоків і частини шлунково-кишкових раків. У парі з CA 72-4, що чутливий до раку шлунка, підвищується ймовірність раннього виявлення новоутворень ШКТ.
AFP (альфа-фетопротеїн)
Використовується для ранньої діагностики первинного раку печінки — гепатоцелюлярної карциноми. Також допомагає виявляти деякі пухлини яєчок і яєчників. Рівень AFP зростає задовго до появи клінічних проявів хвороби.
CA 15-3
Використовується при діагностиці та моніторингу раку молочної залози, особливо у жінок із високим ризиком (BRCA-мутації, сімейна історія).
NSE (енолаза нейронспецифічна)
Є маркером дрібноклітинного раку легенів і пухлин нейроендокринного типу; здатна виявляти патологію на стадії, коли зміни на КТ ще мінімальні.
Інноваційні маркери: ctDNA та мікроРНК
Сучасні молекулярні технології дозволяють виявляти циркулюючу пухлинну ДНК (ctDNA) і специфічні профілі мікроРНК у крові. Це перспективні методи, що можуть змінити підхід до діагностики, адже виявляють пухлини ще до їх візуалізації, а також дають інформацію про конкретні мутації.
Таблиця: онкомаркери з найвищою точністю для раннього виявлення

|
Маркер |
Основна локалізація раку |
Чутливість (ранні стадії) |
Особливості |
|
PSA |
Передміхурова залоза |
Висока |
Потрібне визначення вільного та загального |
|
CA-125 + HE4 |
Яєчники |
Дуже висока (у комбінації) |
Індекс ROMA для стратифікації ризику |
|
CEA |
Колоректальний, легені |
Висока у групах ризику |
Використовується зі скринінгом колоноскопією |
|
CA 19-9 + CA 72-4 |
Підшлункова, шлунок |
Підвищена у комбінації |
Рекомендовано поєднувати з візуалізацією |
|
AFP |
Печінка |
Висока |
Виявлення до клінічних проявів |
|
CA 15-3 |
Молочна залоза |
Середня/висока |
Особливо корисно при сімейному ризику |
|
NSE |
Легені (дрібноклітинний рак) |
Висока |
Для раннього виявлення малих вогнищ |
|
ctDNA |
Різні |
Дуже висока |
Пухлинний генетичний профіль |
|
мікроРНК |
Різні |
Дуже висока |
Поки дослідницьке застосування |
Комбіноване використання маркерів

Найвищу точність мають алгоритми, що поєднують кілька показників:
- ROMA (CA-125 + HE4) для яєчників.
- CEA + CA 19-9 + CA 72-4 для ШКТ.
- Загальний PSA + вільний PSA для простати.
«Онкомаркери — це не окремий метод діагностики, а важливий елемент комплексного підходу. Їхня сила — у поєднанні з інструментальними та молекулярними методами, особливо у групах ризику», — наголошує лікар-онколог клініки Спіженка.
Онкомаркери є незамінним інструментом ранньої діагностики, однак вони потребують правильної інтерпретації. Підвищення рівня — не доказ раку, а сигнал для поглибленого обстеження. Лише багаторівневий підхід дає достовірний результат.
Шановні читачі! Регулярна перевірка онкомаркерів за призначенням лікаря може врятувати життя. Не слід здавати аналізи без показань і тим більше — робити висновки самостійно. Довіряйте своєму лікарю, адже своєчасне виявлення — це шлях до успішного лікування.

