Тафнат (Tafnat) — противірусний препарат, який застосовують для лікування хронічного гепатиту B. Він містить тенофовіру алафенамід (TAF) у дозі 25 мг і виробляється індійською компанією Natco Pharma. Препарат належить до групи нуклеозидних і нуклеотидних інгібіторів зворотної транскриптази та є дженериком оригінального засобу Vemlidy. Завдяки покращеному профілю безпеки порівняно з попередніми формами тенофовіру Тафнат широко використовують у терапії хронічної інфекції вірусом гепатиту B (ВГВ).

Тафнат

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Лікування хронічного гепатиту B має проводитися під контролем спеціаліста, який має досвід роботи з вірусними гепатитами. Самолікування неприпустиме. Ще хочему зазначити, що купити оригінальний препарат Тафнат в Україні можна в перевіреній роками інтернет-аптеці liky.co.ua.

Склад і форма випуску

Діюча речовина Тафнату — тенофовіру алафенаміду фумарат у кількості, еквівалентній 25 мг тенофовіру алафенаміду. Допоміжні компоненти включають лактози моногідрат, мікрокристалічну целюлозу, натрію кроскармелозу та магнію стеарат. Таблетки вкриті плівковою оболонкою (Opadry II Blue), що містить полівініловий спирт, діоксид титану, поліетиленгліколь, тальк і барвник.

Препарат випускається у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 30 штук у флаконі. Упаковка призначена для курсового прийому.

Механізм дії

Тенофовіру алафенамід є фосфоноамідатним проліком тенофовіру — аналога 2'-дезоксиаденозинмонофосфату. Після прийому всередину він проникає в клітини печінки, де перетворюється на активний метаболіт — тенофовіру дифосфат. Цей метаболіт вбудовується у вірусну ДНК за допомогою зворотної транскриптази вірусу гепатиту B, що призводить до передчасного обриву ланцюга ДНК і пригнічення реплікації вірусу.

Ключова перевага алафенамідної форми полягає у вищій концентрації активної речовини всередині клітин печінки при значно меншій системній експозиції тенофовіру в плазмі крові. Це зменшує навантаження на нирки та кісткову тканину порівняно з тенофовіру дизопроксилу фумаратом (TDF), який застосовували раніше.

Показання до застосування

Згідно з офіційною інструкцією, Тафнат показаний для лікування хронічного гепатиту B у дорослих і підлітків віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг. Препарат застосовують при компенсованому захворюванні печінки. Він допомагає знижувати вірусне навантаження (ДНК ВГВ), покращувати біохімічні показники функції печінки та сприяти сероконверсії в ряді випадків.

Важливо розуміти, що Тафнат не виліковує гепатит B повністю і не запобігає передачі вірусу іншим людям. Пацієнти мають продовжувати дотримуватися запобіжних заходів (безпечний секс, відмова від спільного використання голок тощо).

У деяких джерелах згадується можливе використання тенофовіру алафенаміду у складі комбінованої терапії ВІЛ-інфекції, однак для монопрепарату Тафнат основним зареєстрованим показанням залишається хронічний гепатит B.

Спосіб застосування та дозування

Препарат приймають внутрішньо по 1 таблетці (25 мг) один раз на добу під час їжі. Прийом з їжею підвищує біодоступність діючої речовини. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи водою, не розжовуючи і не подрібнюючи.

Лікування починають і контролюють лікар з досвідом терапії хронічного гепатиту B. Тривалість курсу визначається індивідуально:

  • у HBeAg-позитивних пацієнтів без цирозу лікування зазвичай продовжують мінімум 6–12 місяців після підтвердженої сероконверсії за HBe або до сероконверсії за HBs;
  • у HBeAg-негативних пацієнтів терапію продовжують як мінімум до сероконверсії за HBs або появи ознак втрати ефективності.

При пропуску дози: якщо минуло не більше 18 годин, слід прийняти пропущену таблетку якомога швидше і продовжити звичайний режим. Якщо минуло більше 18 годин — пропустити дозу і прийняти наступну у звичний час. Не можна подвоювати дозу.

Протипоказання

Основне протипоказання — підвищена чутливість до тенофовіру алафенаміду або будь-якої з допоміжних речовин. Препарат не рекомендується пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв, які не отримують гемодіаліз. Також слід враховувати наявність лактози у складі: препарат протипоказаний особам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Побічні ефекти

Найчастіші небажані реакції (за даними клінічних досліджень): головний біль (близько 12 %), нудота (близько 6 %) і слабкість (близько 6 %). Також можуть спостерігатися:

  • діарея, блювання, біль у животі, здуття;
  • запаморочення;
  • висип, свербіж;
  • підвищення рівня АЛТ;
  • артралгія;
  • кашель;
  • втома.

Рідше трапляються серйозніші явища: лактатацидоз, гепатомегалія, порушення функції нирок. При появі симптомів, таких як незрозумілий м’язовий біль, слабкість, утруднене дихання, жовтяниця або виражена нудота, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Після відміни препарату можливий рецидив віремії, тому потрібен регулярний контроль функції печінки та вірусного навантаження протягом щонайменше кількох місяців.

Особливі вказівки та запобіжні заходи

Функція нирок. Хоча тенофовіру алафенамід чинить менший вплив на нирки, ніж TDF, перед початком і під час лікування рекомендується контролювати кліренс креатиніну, рівень фосфатів та інші показники.

Кісткова тканина. Ризик зниження мінеральної щільності кісток нижчий, ніж при використанні тенофовіру дизопроксилу, проте спостереження може знадобитися у пацієнтів із факторами ризику остеопорозу.

Вагітність і годування груддю. Дані обмежені. Рішення про застосування приймає лікар, оцінюючи співвідношення користі та ризику. Грудне вигодовування зазвичай не рекомендується.

Діти. Безпека та ефективність у дітей молодше 12 років або з масою тіла менше 35 кг не встановлені в рамках показань для цієї дози.

Керування транспортом. Препарат може викликати запаморочення, тому слід дотримуватися обережності.

Пацієнтів необхідно попереджати, що Тафнат не захищає від зараження інших людей вірусом гепатиту B.

Лікарські взаємодії

Тафнат не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять тенофовір (у будь-якій формі) або адефовір. Можливі взаємодії з індукторами або інгібіторами P-глікопротеїну та BCRP (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, звіробій), які можуть знижувати концентрацію тенофовіру алафенаміду. При поєднанні з деякими антиретровірусними засобами (атазанавір/кобіцистат тощо) потрібна обережність і можлива корекція терапії. Повний список взаємодій слід уточнювати у лікуючого лікаря та в офіційній інструкції.

Переваги тенофовіру алафенаміду

Порівняно з тенофовіру дизопроксилу фумаратом (TDF) алафенамідна форма забезпечує:

  • вищу внутрішньоклітинну концентрацію активного метаболіту в гепатоцитах;
  • меншу системну експозицію тенофовіру;
  • кращий профіль безпеки щодо нирок і кісткової тканини;
  • порівнянну або високу ефективність у пригніченні вірусної реплікації.

Ці властивості роблять Тафнат сучасним вибором для тривалої терапії хронічного гепатиту B у відповідних пацієнтів.

Аналоги та доступність

Оригінальним препаратом є Vemlidy (Gilead). Тафнат — один із доступних дженериків. Існують і інші препарати з тенофовіром алафенамідом. Вибір конкретного засобу, дози та схеми лікування завжди індивідуальний і залежить від клінічної ситуації, результатів лабораторних досліджень і супутніх захворювань.

Висновок

Тафнат є сучасним противірусним препаратом на основі тенофовіру алафенаміду, призначеним для лікування хронічного гепатиту B у дорослих і підлітків. Завдяки механізму дії, зручному режиму прийому (одна таблетка на добу з їжею) та відносно сприятливому профілю безпеки він займає важливе місце в арсеналі засобів проти вірусного гепатиту B.

Успіх терапії значною мірою залежить від регулярного прийому, дотримання рекомендацій лікаря та систематичного моніторингу. Пацієнтам важливо розуміти, що лікування спрямоване на контроль інфекції, захист печінки від прогресування пошкоджень і зниження ризику ускладнень, а не на повне позбавлення від вірусу у всіх випадках.

При будь-яких питаннях, пов’язаних із застосуванням Тафнату, слід звертатися до кваліфікованого спеціаліста. Тільки лікар може правильно оцінити показання, підібрати терапію та контролювати її ефективність і безпеку.