Доволі багато так званих «вершків» українського суспільства емігрували за межі України ще в часи Першої Світової війни, та під час громадянської війни, яка відбувалась на теренах бувшої російської імперії. Україна в ті часи на певний період здобула незалежність і тут правила Центральна Рада на чолі з президентом Грушевським, а пізніше директорія. Багато хто з тих осіб, котрі не бажали приймати участь в тих політичних баталіях що були на той час емігрували за кордон, для спокійного життя. Хоч багато патріотично налаштованих громадян і за межами своєї держави вели відповідну політичну роботу підтримуючи свою Батьківщину в нелегкий для неї час. Належну характеристику тогочасній еміграції надає пізніше Симон Петлюра в своїх працях. В ті часи наша нація в надзвичайно складних умовах виборювала свою незалежність тяжкими жертвами, та одностайно тут потрібна була належна допомога зарубіжних держав.
В цих умовах для України могли прислужитися впливові українські емігранти. В ті часи для молодої української держави потрібна була не тільки економічна допомога в боротьбі проти більшовизму, але і військова. Тогочасний уряд в межах можливого виконував державницькі функції, та наочно доводив організованість української нації і її прагнення до незалежності. Політичний та військовий діяч тих часів Симон Петлюра доводить що в тогочасних еміграційних колах є багато недисциплінованих, та невихованих осіб, котрі не шанують здобутків національної боротьби, ба навіть стараються понизити на міжнародному рівні надбання українського народу. Відповідно від горе емігрантів різного рівня не можна було очікувати уряду допомоги, та навіть моральної підтримки перед європейськими державами. В еміграції були й дуже впливові люди котрі мали належні зв’язки навіть з Лігою Націй.
Ті особи, котрі представляли Україну в цій світовій організації порою вичікували з певними виступами, та ставилися до них застережливо, чим і шкодили загальній справі українського народу. Адже така поведінка показувала деяку незрілість, а відповідно і невпевненість України. Таким чином деякі недалекоглядні політики високого рангу не могли доводити державну дисциплінованість, та одностайність перед чужими державами. Іноді можна було почути і нескоординовані та в деякій мірі сепаратистські виступи окремих громадських діячів емігрантів. В ті часи потрібна була загальна єдність всіх громадських груп що перебували в еміграції і конкретизація їх дій. Іноді достеменно не знаючи про стан справ на Україні окремі особи емігрантів дозволяли собі звинувачувати офіційних дипломатів в недостатній, чи неправильній роботі. Тут був і пан Супрун бувший фінансовий уповноважений від уряду в Німеччині, який допустив розтрату державних грошей, та всіма силами в еміграції старався уникнути відповідальності, та бувший член директорії Макаренко, котрий плазував перед іноземними урядами. Таким чином ці людці в деякій мірі приносили шкоду молодій державі Україна. У кожної нації є свої рани, але були і в даний час вони «кровоточать» і на тілі нашого народу. В наше сьогодення є безліч бажаючих емігрувати за кордон на заробітки, чи навчання, а можливо поїхати на відпочинок, тож радимо задля придбання закордонних паспортів, чи працевлаштуванні в країнах Європи, США та Ізраїлі звертатися за належними послугами у ліцензований ВІЗОВИЙ ЦЕНТР «БЕЗ КОРДОНІВ» - http://www.bezkordoniv.com.ua/