День пам’яті та примирення в Україні

8 травня в Україні - День пам’яті та примирення. 

8 - 9 травня в багатьох країнах світу згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Історія

СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна.

Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75 % всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” із числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.

Після вигнання нацистів і їхніх союзників з території України, Червона армія, в складі якої перебували й українці, здійснила низку наступальних операцій вже на території Європи. Серед них: Белградська (1944 рік), Будапештська (1944–1945 роки), Вісло-Одерська (1945 рік), Віденська (1945 рік), Берлінська (1945 рік), Празька (1945 рік).

Під час Яссько-Кишинівської операції 1944 року і наступних бойових дій радянські війська розбили 18 дивізій противника, вигнавши німецькі угрупування з Румунії. У ході визволення Польщі було розгромлено понад 170 німецьких дивізій. Однією із завершальних стратегічних операцій на європейському континенті стала Берлінська операція радянських військ, коли останні захопили столицю Німеччини. Ця операція тривала 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, впродовж яких радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Зокрема, для штурму Берліна радянське керівництво спрямувало війська 1-го, 2-го Білоруських і 1- го Українського фронтів. У ніч на 1 травня 1945 року лейтенант Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарія та Михайлом Єгоровим встановили прапор Перемоги над райхстагом.

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 02:41 7 травня 1945 року. Проте на вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США та Велика Британія погодилися відкласти публічне оголошення капітуляції, щоб Радянський Союз зміг підготувати іншу церемонію в Берліні (Сталін прагнув підписання капітуляції саме в захопленому ним Берліні). В СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали заборону. Причина – Суслопаров підписав акт, не маючи директив із Москви. Інструкція з Кремля на той час не прийшла.

8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.

Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.

“Наш підрозділ вже захопив резиденцію Гіммлера. Ми розташувалися у підвальному поверсі. До нас спустився комбат і начальник штабу. Весь підрозділ вишикували. Запитали, чи є добровольці підняти прапор над райхстагом? А хто захоче ризикувати своїм життям в кінці війни? Командир розвідки наказав Єгорову та Кантарії вийти зі строю. Очолив групу лейтенант Олексій Берест. Мілетон Кантарія став протестувати, але вибору не було: або вперед на райхстаг, або військовий трибунал. Їм вручили прапор у чохлі. Замполіт батальйону 24- річний Олексій Берест був високого росту, здоровенний, йшов попереду і прокладав дорогу прапороносцям. Він першим піднявся на дах і витягнув туди Єгорова та Кантарію. Троє людей встановлювали прапор над райхстагом. Це сталося 30 квітня 1945 року приблизно о десятій вечора”. Зі спогадів Петра Савича – учасника штурму райхстагу.

Наслідки

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. 

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у 8–10 мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Разом із тим, Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до
7 мільйонів осіб.

Довідка про мак пам’яті в сучасній Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло "Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Читайте: Запрет на георгиевские ленточки и советскую символику. Полиция Славянска предупреждает

Джерело: Український інститут національної пам’яті

Слов’янськ Дружківка Костянтинівка новини День пам’яті та примирення 8 травня 9 травня
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оценка
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Виконуюча обов’язки Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун поділилася всіми деталями того, як правильно позбуватися надмірної ваги. До того вона розповідала, що саме впливає на набір та втрату ваги. Читайте: Схуднути до відпустки. Що впливає на нашу вагу - Уляна Супрун Детальні поради про те, як правильно позбутися надмірної ваги, Уляна Супрун опублікувала на своїй офіційній сторінці у facebook. Передусім, якщо індекс маси тіла понад 25, варто пере...
Культура
На Донбасі стартує зйомка фільму про пасажирів нічного потягу "Київ-Костянтинівка". Це буде повнометражний документальний фільм режисера Корнія Грицюка. У фільмі розкажуть, як щодня нічний потяг курсує між мирною столицею та прифронтовим містом. У ньому їдуть різні пасажири, кожен зі своєю історією, характером та політичними поглядами.  Пасажири спілкуються, діляться болем і надіями, сперечаються, лаються і все одно продовжують свій шлях разом. Вони різні,...
Суспільство
Сейчас почти у каждого человека, начиная с ранних лет, есть один, а то и несколько гаджетов. И все с выходом в интернет. Изрядную часть свободного времени мы проводим с ними. Сейчас наш досуг, отдых, да и хобби, во многом связаны с устройствами: фильмы и сериалы, книги, обучающие курсы, программы для рисования и 3D моделирования, музыка, статьи, виртуальные экскурсии и галереи. И это не плохо, просто иначе, чем до появления относительно доступных гаджетов....
Суспільство
Ягоди, які вперше почали вирощувати чотири тисячі роки тому поблизу сучасної пустелі Калахарі, які на початку сезону всі бояться їсти, які перевозять баржами, які дзвенять, які можна їсти, пити, і навіть робити зі шкірок варення, а насіння лузгати. Кавуни. З досліджень складається враження, що це чарівна ягідка. Минулого разу ми писали про те, як правильно обрати кавун. Читайте: Як обрати кавун та з чим його їсти: цікаві факти про смугасту "ягоду", які не...
Здоров'я
Министерство здравоохранения расширило список лечебных препаратов, включенных в программу "Доступные лекарства". Об этом сообщили в пресс-службе Нацслужбы здоровья Украины. Так, в новой редакции Реестра появились еще 14 препаратов. Их бесплатно могут получить украинцы с сердечно-сосудистыми заболеваниями, диабетом II типа и бронхиальной астмой. Теперь в Реестре всего есть 254 лекарства. Из них 195 препарата предназначены для лечения сердечно-сосудистых за...
Пригоди
С игровой площадки возле школы №7 в Дружковке, где недавно постелили искусственный газон, но не установили проволочное ограждение, убрали футбольные ворота. Именно они стали причиной несчастного случая, который произошёл 10 августа, когда ворота упали на 9-летнего мальчика. В настоящее время у ребенка подтверждено наличие компрессионного перелома позвоночника в четырёх местах. Как мы ранее сообщали, на спортплощадке школы №7 постелили новое искусственное п...
відпочинок
Літо - час подорожей. Це необов’язково поїздки за кордон або на відопочинок на море. Подорожі до нових міст можуть дати змогу набратися нових вражень. Ми пропонуємо вам 5 речей, які обов’язково треба зробити, подорожуючи до нового міста.  1. Відвідайте центральну площу та головні парки і сквери міста. Зазвичай, всі найважливіші заходи, або локальні розваги знаходяться саме там. Саме ці місця дадуть вам зрозуміти, до якого міста ви завітали. Там можна пошук...
Суспільство
Доступність соцгуртожитку для дітей-сиріт, який розташований у Дружківці у приміщенні колишньої школи-інтернату №1 (біля соціального містечка), перевірили разом з активісткою громади в рамках проекту «Оцінка фізичної доступності у Дружківці». Питання доступності будівель і споруд для маломобільних громадян та людей з інвалідністю все частіше привертає увагу громадськості у всьому світі. Україна як європейська держава також докладає зусиль бути територією р...
Аналітика
На Донеччині у день голосування 21 липня на усіх виборчих дільницях працювали громадські спостерігачі. Одні спостерігачі фіксували порушення, інші їх не бачили. На усіх виборчих дільницях в Україні 21 липня зареєструвалися 227197 громадських спостерігачів. Сказати, скільки з них працювали у день голосування, не можна, оскільки вони реєструвалися у журналах на кожній дільниці. В Донецькій області від партій зареєструвався 4191 спостерігач, від кандидатів-“м...