ТОП-10 обіцянок кандидатів-“мажоритарників” і партій

Кандидати-“мажоритарники” і представники політичних партій наввипередки обіцяють виборцям те, що часто не входить до компетенції народних депутатів. Ми обрали 10 найбільш роздаваних обіцянок і розкажемо, де вони маніпулюють виборцями, а де просто грають на емоціях людей.

Кандидати у народні депутати від різних політичних сил і самовисуванці у період передвиборної агітації роздають обіцянки у своїх округах. Ми проаналізували тих, які активно проводять зустрічі з виборцями. І обрали ТОП-10 обіцянок.

1. Повернути мир на Донбас

Цей пункт є у програмах більшості політичних партій і кандидатів-“мажоритарників”.

Наприклад, “Опозиційна платформа “За життя” для цього збирається змінити формат переговорів і провести їх за участі представників Донецька, Луганська, Києва та Москви.

Юрій Бойко каже, що мир повернеться після перемоги. Щоправда, не уточнює кого над ким. На питання журналіста у Костянтинівці, Бойко сказав, що після перемоги над злом. Також кандидати на зустрічах кажуть, що зменшать витрати на війну.

Такі заяви, каже аналітик Андірй Грудкін, є відвертою маніпуляцією і не належать до компетенцій народного депутата.

- Проведення переговорів з Москвою щодо врегулювання конфлікту внаслідок військової агресії РФ не входить до компетенції депутата. Зовнішня політика є сферою повноважень виключно президента України, - пояснив Андрій Грудкін. -

Крім того, статтею 17 Закону чітко визначено: “У відносинах з посадовими особами, державними органами і громадянами іноземних держав народний депутат має право захищати незалежність та суверенітет, інтереси України, її громадян і не завдавати своїми вчинками шкоди Україні, її громадянам”.

“Зменшення витрат на війну” –це теж не компетенція народних депутатів. Змінити фінансування на оборону може лише уряд за умови здійснення відповідної політики Міністерством оборони, Генеральним штабом, на виконання завдання Президента та більшості у парламенті. Запобіжником цього також є Рада національної безпеки і оборони.

2. Налагодити водопостачання на Донбасі

Ситуація з водопостачання на Донбасі завжди була складною, тому кандидати і партії використали цей пункт у своїх програмах як основний. Це обіцяє Борис Колесніков, Валерій Гнатенко, Юрій Бойко,Олег Недава,“Опозиційна платформа “За життя” та інші кандидати.

Деякі з них, наприклад, Недава заявив, що розробив державну програму “Вода Донбасу” і незабаром презентуватиме президенту, але програму ніхто не бачив.

Борис Колесніков планує відновити Другий донецький водогін і збудувати резервний водогін, який постачатиме воду на північ Донбасу.

Забезпечення жителів водою належить до компетенції виконавчої влади, зокрема місцевої та обласної. У даному випадку ідеться про комунальне підприємство “Вода Донбасу”, яке є монополістом на Донеччині. Його робота, додаткове фінансування – у компетенції Донецької обласної ради, яка є його засновником. Зараз її функції виконує Донецька ВЦА. Обіцянки налагодити водопостачання є популізмом з боку кандидатів, які грають на емоціях людей, які зараз позбавлені цієї послуги і понад два місяці у спеку були без води через відключення насосних КП “Вода Донбасу”.

3. Відновити промисловість Донбасу і створити нові робочі місця

Більшість кандидатів у своїх програмах говорять про відновлення промисловості регіону, реанімацію старих і запуск нових підприємств. Це жодним чином не стосується роботи народних депутатів. Ці обіцянки є популізмом.

- Створення робочих місць передбачає відкриття підприємств державної та приватної форми власності, або створення органами виконавчої влади установ, органів та організацій. За природним принципом підприємство, а коректніше сказати суб’єкт господарювання (з робочими місцями), виникає на тій території, де це вважає за потрібне власник бізнесу. Нардеп не має до цього ніякого стосунку, - каже Андрій Грудкін.

Але депутат все-таки може досить опосередковано сприяти створенню робочих місць за певних умов і навіть у конкретному регіоні. Для цього він може бути членом комітету з питань промислової політики та підприємництва та впливати на законодавчу базу щодо створення умов для бізнесу (наприклад дерегуляція);стати міністром економіки, або іншим профільним міністром (наприклад енергетики, сільського господарства);реалізувати право законодавчої ініціативи, або голосувати за закони щодо поліпшення інвестиційного клімату, розвитку промисловості.

4. Відновити інфраструктуру у містах і селах

Ця обіцянка стосується роботи виконавчої влади. Багато про інфраструктуру розповідають кандидати-“мажоритарники” на зустрічах.

Утримання різних об’єктів, закладів освіти, медицини та житлового фонду належить до компетенції виконавчих органів влади. Гроші на ремонти чи будівництво можуть бути виділені з місцевого чи обласного бюджетів, також з державного за рахунок перерозподілу субвенції.

5. Скасувати закони про освіту, медичну реформу, декомунізацію

Це один з пунктів програми “Опозиційна платформа “За життя”. Ця політсила вважає, що зараз в Україн іпорушуються права багатьох людей саме через ухвалення цих законів. Зокрема, знову підняли риторику про українську мову, статус російської та інше.

- Скасування такого закону, як Закон України “Про освіту” саме по собі неможливе. Адже він є основоположним у сфері освіти та прийнятий на виконання Конституції України щодо реалізації права на освіту. Тому щобскасуватитакий закон, потрібноухвалитиновий закон у ційсфері. У даному випадку кандидат мав озвучити тези про альтернативний законопроект. Без цього твердження є маніпулятивним, - каже аналітик Андрій Грудкін.

6. Встановити справедливу ціну на газ

Представники кількох політисил обіцяють своїм виборцям справедливу ціну на газ. При цьому, не уточнюють, яка ціна є справедливою. Політична партія “Батьківщина” обіцяє знизити ціну вдвічі.

Ціну на газ встановлює НКРЕ – Національна комісія регулювання енергетики. Комісія підпорядковується президенту, хоча і підзвітна Верховній Раді.

7. Європейські зарплати та пенсії

Майже усі політичні сили говорять про забезпечення гідного життя українців і нарахування європейських зарплат та пенсій.

Рівень заробітної плати (зокрема, мінімальної), чергові підвищення учителям чи медикам розраховує Кабінет міністрів, маючи для цього економічно обґрунтовані показники. Ці суми вносять у проект бюджету, який затверджують народні депутати під час голосування у Раді. Тому до пенсій і зарплат нардеп має опосередкований стосунок.

До того ж цікаво чути такі обіцянки від кандидатів-бізнесменів, на підприємствах яких далеко не європейські зарплати. Якщо вони не можуть забезпечити такі умови на підприємствах, де мають повноту влади, то про що можна говорити в межах держави.

8. Взяти під особистий контроль

Ця теза є популізмом, адже не несе за собою жодної відповідальності. Під час зустрічей кандидати особисто вихвалялися особистими зв’язками і номерами телефонів у своїх записниках, наче можуть вирішити питання одним дзвінком.

Дивно, чому тоді досі цього не зробили.

9. Національно-патріотичне виховання

Така теза є у програмі різних політсил. При цьому, окремі з них кажуть, що необхідно захищати права нацменшин і дати дітям можливість навчатися рідною мовою.

Щодо виховання патріотизму - це компетенція уряду, який може реалізовувати відповідні стратегії патріотичного виховання через різні програми. Профільні органи: Міністерство молоді та спорту, Міністерство освіти, Міністерство культури, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

- Закон захищає мови національних меншин на можливість навчатися ними. Органи місцевого самоврядування реалізують відповідну політику через управління освіти. Це їх компетенція. Тому ця риторика - чистий популізм, - вважає аналітик Андрій Грудкін.

10. Скасування недоторканності депутатів

За скасування недоторканності – “Слуга народу” та “Голос”.

Цього пункту немає у більшості програм політичних партій чи кандидатів-“мажоритарників”.

Вочевидь, решта партій та кандидатів йде до парламенту, щоб отримати цю недоторканність і захистити свої (часто незаконно отримані) статки. До речі, частина кандидатів в округах на Донеччині досі підозрюється у сепаратизмі та посяганні на територіальну цілісність України, справи проти них не закриті, але і не розслідуються. Обрання їх народними депутатами виключає кримінальну відповідальність, позбавлення недоторканності можливе, але для цього потрібна більшість голосів у парламенті.

- В ідеалі, кандидат у народні депутати має обіцяти тільки те, що визначено повноваженнями нардепа, а виборець має знати ці повноваження та вміти відділяти популістичні, завідомо невиконувані обіцянки від тих можливостей, які дійсно може реалізувати обранець. В реальності кандидати дають нереалістичні обіцянки, а виборці вірять в них і відповідно голосують, - підсумовує Андрій Грудкін.

Тож, обираючи народного депутата і політичну партію до парламенту 21 липня на своїх виборчих дільницях, виборці мають усвідомлювати, за що і за кого голосують. Перераховане вище – не є компетенцією нардепа, вважається популізмом і просто роздачею передвиборних обіцянок, часто зроблених на проблемах та емоціях людей.