16:37, 29 березня 2020 р.
Фільми про епідемію та віруси. Що подивитися на карантині
Сидіння на карантині спонукає на читання книжок та переглядання фільмів.
Ми зібрали підбірку фільмів про пандемії чи епідемії. Якісь з них лякатимуть6 а інші - заспокоюватимуть.
Оберіть те, що вам більше сподобається і переглядайте карантинними вечорами.
"Зараза" (Contagion), 2011
Три місяці тому «Зараження» був просто фільмом про епідемію з купою відомих акторів. Його згадували, щоб навести приклади, коли кіно робить неприпустиме – в перші 15 хвилин умертвляє героя, зіграного великою зіркою.
Сьогодні епідеміологічний процедурал Стівена Содерберга дивляться всі. Фільм майже дев'ятирічної давності про світову пандемію небезпечного вірусу зі смертністю 25–30% – в десятці популярних фільмів на ITunes і в тренді на стрімінгових платформах. Почасти, тому що він, напевно, підбирається найбільш близько до ситуації з коронавірусів. Смертність захворювання у Содерберга все одно надзвичайно висока, але це той мінімум, який може собі дозволити кіно. Але головна причина успіху – в тому, що «Зараження» давно і заслужено користується славою фільму коректного і наукового. На нього з приязню дивляться навіть профільні фахівці, чого майже ніколи не буває у випадку з подібним кіно.
«Зараження» дійсно не дозволяє собі драматичні штампи, характерні для Голлівуду. Його драматизм - в сухості оповідання. Воно не лінується пояснювати і показувати, як працює державна машина, яка намагається запобігти поширенню хвороби, коректно відображає роботу вчених і наочно показує соціальні наслідки епідемій.
"Я - легенда" (I Am Legend), 2007
«Я — Легенда» — американський постапокаліптичний художній фільм жахів режисера Френсіса Лоуренса. В головній ролі — Вілл Сміт (Will Smith). Вілл Сміт грає Роберта Невілла (Robert Neville), можливо останню людину на Землі, що вижила після глобальної епідемії штучного вірусу. Він працює над створенням антивірусу, і пошуку джерела початку розповсюдження зарази, в точці відліку у Нью-Йорку.
Роберт Невіл — Військовий медик, вчений, що намагається стримати розповсюдження жахливого невиліковного вірусу, який виявився результатом людської діяльності. Завдяки імунітету Невіл залишився єдиною людиною в руїнах міста, яким колись був Нью-Йорк, а можливо, і на всій планеті. Протягом трьох років Невіл методично відправляв радіоповідомлення у відчайдушній надії виявити когось з тих, хто вижив. Він самотній. Єдиний друг - собака Саманта, яка потім була інфікована. Жертви вірусу — інфіковані мутанти, ховаються в тіні, спостерігаючи за кожним рухом Невіла в очікуванні його неминучої помилки. Невіл намагається підібрати антивірус на основі власної крові, що володіє стійким імунітетом. І при цьому він знає, що в меншості, і часу все менше.
«28 днів потому» (28 Days Later), 2002
Людина (Кілліан Мерфі) виходить з коми в порожній лікарні, порожньому місті і порожній Англії через 28 днів після Дня 0, коли групою активістів з лабораторії був випущений назовні небезпечний вірус, що індукує сказ. Англія, правда, виявляється не зовсім порожньою – багато заражених не встигли померти, а ті, що вижили намагаються залишитися людьми в умовах соціального колапсу або просто продовжити виживати.
Фільм Денні Бойла за сценарієм Алекса Гарленда не виходить назвати інакше як епохальним. «28 днів потому» значно змінив правила гри в зомбі-жанрі.
«Дванадцять мавп» (Twelve Monkeys, 1995)
Злочинець і антисоціальний елемент із зовнішністю Брюса Вілліса повинен відправитися з 2035-го на 1996 рік і взяти зразок чистого штаму вірусу, який кілька десятків років тому загнав залишки людства в підземеллі.
Вперше на екрані голений налисо Брюс Вілліс, перша номінація на «Оскар» для Бреда Пітта, один з кращих зразків фірмового креативного хаосу Террі Гілліама і незабутня кінцівка. Звичайно, потрібно згадати і джерело натхнення «Дванадцяти мавп» - фотофильм Кріса Маркера «Злітна смуга» 1962 року. Звідти Гілліам взяв фінальний твіст, багато в чому визначив «Дванадцять мавп» не стільки як фільм про епідемію, скільки як екзистенціальний парадокс.
"Останнє кохання на Землі" (Perfect Sense), 2011
Ну і вже зовсім незвичайний жанр для фільмів жахів про епідемію - фантастична мелодрама. Герої Евана Макгрегора і Єви Грін знайомляться і починають свій роман в той час, коли людство страждає від невідомого раніше вірусу S.O.S. (Severe olfactory syndrome - важкий нюховий синдром).
Дія зарази полягає в тому, що вона поступово, одне за іншим, позбавляє людей по всій планеті почуттів: спочатку люди втрачають нюх, потім перестають відчувати смак, далі - глухнуть, а після цього - сліпнуть.
Пандемія супроводжується масовою депресією, спалахами агресії і неконтрольованим насильством, коли люди намагаються пристосуватися до нових умов життя.
Героїня Єви - Сьюзен - лікар-епідеміолог, тому вона намагається знайти ключ до вірусу, зрозуміти, як він передається і чим його можна зупинити. Герой Евана - шеф-кухар, який намагається хоч якось компенсувати людям відсутність можливості відчувати смак його страв.
А ще серед усього цього хаосу закохані намагаються не втратити один одного. І що буде з ними і з усім людством, якщо вони перестануть відчувати абсолютно все?
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
22:52
30 вересня
16:49
30 вересня
10:46
30 вересня
17:08
27 вересня
live comments feed...