Дружківка: Швидкоплинність жіночності у картинах Наталії Роспутько

Дружківка: Швидкоплинність жіночності у картинах Наталії Роспутько , Виктор Проскурников

У секторі сучасного мистецтва Донецького обласного художнього музею, що розташований у приміщенні Дружківського будинку культури «Етюд», триває персональна виставка костянтинівської художниці Наталії Роспутько під назвою «Рівновага».

Увагу відвідувачів привертають всі роботи майстрині, і серед них - триптих «Швидкоплинність жіночності» (2019 р.).

Художниця так описує цю свою роботу:

«Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їхнім повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Українські міфи пов'язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків. Головними героями зазвичай є батько-господар, мати-господиня, їхні діти, господарство.

Давні слов'яни розуміли циклічність природи, проводили паралелі з життям людини, в якому є народження та юність, зрілість та плодовитість, зрощування нового покоління, поступове в'янення та надання прав новому поколінню для подальшого колообігу життя.

Так виник образ ідеальної родини. Родини усього, що існує. Родини, яка має чітку ієрархію. Відповідно виникають образи жіночих ролей в родині, Богинь - Берегинь.

Ці образи самої життєтворчої, життєдайної, життєзберігаючої сили природи.

В українських рушниках – це дерево життя, що сформувало із мороку космічну систему всесвіту, яке при всій свої величності бере свій початок із земного горнятка, аби ще раз показати що все живе є часткою загальної системи буття. Берегиня втілює в собі материнську силу жінки. Вона – сама мати-природа, яка несе в собі суть творіння, захисту, оновлення, гармонії життя.

З деревом життя завжди зображені пташки, які звернені один до одного обличчям. З давен вони вважаються уособленням душ пращурів. Вважалось, що родинний зв'язок настільки міцний, що не переривається і після смерті рідних. Їхнє розташування відносно дерева життя і Берегинь теж є важливим.

В моїх роботах зображені три покоління жінок в одній родині. Їхні берегині виражені у трьох слов’янських богинях – Лелі, Лади та Макоші.

Дружківка: Швидкоплинність жіночності у картинах Наталії Роспутько , фото-1

Макош – богиня, яка існує з початку часів, пряха долі, праматір всього живого, джерело роду, жіночий початок. Тому Макош – захисниця всіх жінок: матерів, дружин, породілей, юних дівчат. Її вважають богинею-охоронницею родинних відносин, покровителькою жіночих ремесл – ткацтва, прядіння, вишивання. Вважалося, що Макош допомагає тим, в чиєму серці панує любов, доброта, милосердя, бажання допомагати, зрозуміти та пізнати. Проте богиня Макош могла і відвернутися від тих, чиї бажання нечисті, тих, хто поглинув в злих намірах та діях.

Дружківка: Швидкоплинність жіночності у картинах Наталії Роспутько , фото-2

Лада – слов'янська богиня породілля, небесна мати, що народила богів, Богородиця, богиня любові та краси. Шанується як покровителька родинних відносин та їхньої міцності, є захисницею дітей.

Дружківка: Швидкоплинність жіночності у картинах Наталії Роспутько , фото-3

Леля – донька небесного батька Сварога та небесної Матері-Богородиці Лади. Леля – богиня весни, яка поділяє владу з сестрами Мореною (богинею зими та смерті) та з Живою (богинею Літа і сили, що протидіє смерті). Також Леля є сестрою Перуна-Громовержця (бога війни та справедливості).

Образ Лелі – це вічно юна, молода, вродлива, життєрадісна діва. Її сила особлива – здатність пробуджувати рослини, квіти, дерева, тварин, простір, час, людей – весь світ. Вона допомагає розкритися всій красі оточуючого світу, в якому все починає радіти, закохувати і закохуватись.

В слов’янських віруваннях існує і четвертий образ богині – богині Морени, яка закінчує цикл природнього кола для переродження в новому житті. До неї поважне відношення, але вона пов'язана із Нав’ю – світом, який людському розумінню недоступний, тому її образ не прийнято зображувати».

Дружківка культура бк етюд обласний художній музей персональна виставка Наталя Роспутько триптих
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі