Пономаренко Володимир Михайлович, юрист з майнових спорів та арештів. Більше про автора: jurist-po-ipotechnum-kreditam.kiev.ua.
Чому цифри про мікрозайми лякають, але не пояснюють ситуацію
З мого досвіду, коли мова заходить про мікрозайми, люди найперше чують одну цифру — «десятки мільярдів». Вона звучить загрозливо і створює враження фінансової катастрофи. Але статистика сама по собі не пояснює, що саме рахують. У реальному житті це працює так, що одна цифра може означати зовсім різні речі, залежно від контексту.
Що означає «винні» з точки зору закону
З мого досвіду, слово «винні» у публічному просторі майже завжди використовується неправильно. Закон України «Про споживче кредитування» взагалі не оперує колективними або оціночними формулюваннями. Він працює з чіткими юридичними категоріями: договір, грошове зобов’язання, строк виконання, прострочення. Уже в статті 1 цього Закону визначено, що споживчий кредит — це зобов’язання, яке виникає виключно з конкретного договору між кредитодавцем і позичальником.
Далі вступає в дію Цивільний кодекс України. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов’язання — це правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь іншої певну дію, зокрема сплатити гроші. А стаття 526 ЦК України прямо встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Тобто з точки зору права борг — це не «загальна сума по країні», а сукупність індивідуальних договорів, кожен з яких має власну правову долю.
На практиці це означає дуже просту річ. Коли в новинах говорять, що українці «винні мікрозаймам» певну суму, право такої категорії не визнає. Суд, колектор або виконавець ніколи не працює з абстрактною статистикою. Він працює з конкретним договором, конкретною сумою і конкретною особою. Саме тому я завжди кажу клієнтам: ваша ситуація не є частиною «загального боргу», вона є окремим правовідношенням.
Видано за рік і видано борг на дату — принципова різниця
У публічному просторі часто плутають дві різні цифри. Перша — це обсяг мікрокредитів, виданих протягом року. Друга — це заборгованість на конкретну дату. З мого досвіду, конкуренти часто свідомо або несвідомо змішують ці поняття: це як плутати річний оборот магазину з боргами його клієнтів.
Реальний обсяг боргу перед МФО
Якщо дивитися на заборгованість перед мікрофінансовими організаціями на певний момент часу, цифри значно скромніші. Саме цей показник має значення для судів, колекторів і виконавчої служби.
Чому борг по мікрозаймах росте швидко
Закон дозволяє нарахування відсотків у межах договору. Але ключова проблема — не відсотки, а пролонгації. Людина платить, але не зменшує основний борг. У реальному житті це працює так, що позичальник відчуває ілюзію контролю, тоді як зобов’язання фактично консервується.
Перекредитування як прихований драйвер статистики
З мого досвіду, значна частина боржників має не один мікрозайм. Людина закриває один кредит іншим. Формально борг ніби не росте, але на практиці з’являється нове зобов’язання. Статистика ринку залишається стабільно високою навіть у кризові періоди.
Хто потрапляє в боргову статистику
Поширений міф, що мікрозайми — це виключно історія про безробітних. У реальному житті це працює інакше. Часто це люди з доходами, але без фінансової подушки. З мого досвіду, один затриманий платіж може запустити ланцюгову реакцію.
Роль Національного банку України
НБУ контролює небанківський фінансовий сектор і публікує агреговану статистику. Він не втручається в конкретні договори, але формує правила гри. У реальному житті це означає поступове посилення вимог до МФО. Хоча для боржника це не завжди відчутно одразу.
Коли статистика стає особистою проблемою
Поки борг існує лише на папері, людина не завжди відчуває його серйозність. Але коли починаються дзвінки, листи і погрози судом, цифри зі звітів стають дуже конкретними. З мого досвіду, саме на цьому етапі боржники починають шукати юридичну допомогу.
Суд, колектори і виконавче провадження
Закон розділяє ці інструменти. Колектори не є судом. Суд не є виконавцем. Але у реальному житті ці ролі часто змішують у свідомості боржника. Саме через це статистика боргів перетворюється на інструмент страху, а не аналізу.
Погляд науки на проблему
Українські правники неодноразово звертали увагу, що масове мікрокредитування є симптомом економічної нестабільності, а не окремою фінансовою аномалією. Доктор юридичних наук, професор Володимир Кампо у своїх наукових публікаціях наголошував, що завдання приватного права полягає не лише у формальному стягненні зобов’язань, а й у відновленні справедливого балансу між сторонами правовідносин. Цей підхід дозволяє оцінювати боргові проблеми не через призму цифр, а через ефективність правових механізмів їх вирішення.
Мікрозайми — це серйозна частина фінансового ринку, але не безвихідь. Ті, хто починають дивитися на борг через призму права, а не страху, зазвичай знаходять рішення. І саме з цього моменту статистика перестає тиснути.
Пономаренко Володимир Михайлович, юрист з майнових спорів та арештів. Більше про автора: jurist-po-ipotechnum-kreditam.kiev.ua.